ПІДВИЩЕННЯ ПЛАСТИЧНОСТІ ВИСОКОМІЦНОГО ЧАВУНУ ВНУТРІШНЬОФОРМОВИМ МОДИФІКУВАННЯМ РОЗПЛАВУ ЗІ ЗМЕНШЕНИМ ВМІСТОМ КРЕМНІЮ
Procesi littâ, 2023, Vol 3 (153), 3-11
DOI:
https://doi.org/10.15407/plit2023.03.003Ключові слова:
високоміцний чавун, відносне видовження, модифікування, кремній, структураАнотація
Високоміцні чавуни з підвищеною пластичністю широко застосовуються для одержання деталей машин, які працюють в умовах ударно-циклічних та динамічних навантажень, а також при низьких температурах. Пластичність високоміцного чавуну визначається в основному його хімічним складом, способом модифікування, методом лиття і видом термічного оброблення. У світі поширені високоміцні чавуни з удвічі більшим значенням мінімального відносного видовження, ніж передбачено державним стандартом України, а технології виготовлення таких чавунів засновані на використанні у шихті дорогих рафінованих чавунів та проведенні енергоємного термічного оброблення. У статті наведено результати впливу зменшення масової частки кремнію у складі високоміцного чавуну на зміну показників його структури та механічні властивості. Дослідження проведено з використанням дешевих шихтових матеріалів та високоефективних феросиліцій-магнієвих модифікаторів при економних енерговитратах на термічне оброблення виливків. Експериментально показано, що якщо при ковшовому модифікуванні відбіл починає утворюватися при масовій частці кремнію у металі виливка 2,2–2,3 %, то при застосуванні внутрішньоформового модифікування до 7 % цементиту утворюється при кристалізації високоміцного чавуну з масовою часткою Si = 0,9–1,1 %. Механічні властивості внутрішньоформового високоміцного чавуну з масовою часткою кремнію 1,2–1,3 %, яка гарантує отримання металевої основи без вкраплень цементиту, у литому стані відповідають марці ВЧ480-15 при твердості 156–163 НВ. Після графітизувального відпалу цей високоміцний чавун має феритну металеву основу і відповідне їй поєднання тимчасового опору під час розтягування σВ = 400–450 МПа з більш високим відносним видовженням δ = 22–26 %, ударною в’язкістю КС = 100–120 Дж/см2 і низькою твердістю 134–156 НВ. Результати досліджень показують суттєве збільшення пластичності модифікованого у ливарній формі високоміцного чавуну з кулястим графітом за рахунок зменшення масової частки кремнію і створюють передумови для розроблення нових конструкцій литих деталей сучасної техніки із заданими високими механічними властивостями й експлуатаційними характеристиками та високоефективних економічних технологій їх одержання.
Посилання
Zanardi F., Bonollo F., Angella G., et al. (2017). A contribution to new material standards for ductile irons and austempered ductile irons. International Journal of Metalcasting. Vol. 11, is. 1, pp. 136-147. https://doi.org/10.1007/s40962-016-0095-6.
Masaggia S. (2010). The development of ADI and IDI in Italy. Procedia Engineering. Vol. 2, is. 1, рр. 1459-1476. https://doi.org/10.1016/j.proeng.2010.03.158.
Menk W. (2018). A new high strength high ductile nodular iron. Materials Science Forum. Vol. 925, pp. 224-230. https://doi.org/10.4028/www.scientific.net/MSF.925.224.
Meehanite Specification Handbook 2013 [Електронний ресурс] / Режим доступу: https://meehanitemetal.com/technical-lit.
Harold T. Angus. (1976). Cast Iron: Physical and Engineering Properties (2nd edition). Butterworth-Heinemann, 542 p.
Bublikov, V. B., Zelenyi, B. G., Sheiko, A. A., Berchuk, D. N., Kozak, D. S. (2007). Perspective directions of high-strength and special cast irons technologies development. Casting processes, no. 1–2, pp. 32–39. [in Russian].
Bublikov V. B., Narivskyi A. V., Bachynskyi Yu. D., Yasynskyi O. O. (2020). Silicon alloyed ductile cast iron and its application. Casting processes, no. 1, pp. 20-29. https://doi.org/10.15407/plit2020.01.020. [in Ukrainian].
Heine H. (1987). Comparing seven methods for producing ductile iron. Foundry Management and Technology. №8, pp. 38–41.
Heine H. (1987). Comparing seven methods for producing ductile iron. Foundry Management and Technology. №8, pp. 38–41.
Bublikov V. B. (2003). Increasing of modifying impact on cast iron structure formation. Foundry. Technologies and Equipment, no. 8, pр. 20-22. [in Russian].
Bublikov V. B. (2008). High-strength cast iron – 60. Foundry. Technologies and Equipment, no. 11, pр. 2–8. [in Russian].
Rundman K. B. (1991). Heat treating of ductile irons. ASM Handbook. Vol. 4, pp. 1484–1496.
Giacopini A., Boeri R. E., Sikora J. A. (2003). Carbide dissolution in thin wall ductile iron. Materials Science and Technology. Vol. 19, is. 12, pp. 1755-1760. https://doi.org/10.1179/02670830322-5009445
Ukrainian standard DSTU EN 1562:2019 «Founding. Malleable cast irons». [in Ukrainian].
C. J. van Ettinger. (2010). Oil quenched malleable iron, the strength of an old material in a «green cast» development and a new future. China Foundry. Vol. 7, is. 4, pp. 447–455.
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 В.Б. Бубликов, Ю.Д. Бачинський, О.П. Нестерук

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.




