Три етапи становлення та зростання можливостей ливарного виробництва

Processy litʹâ, 2021, Tom 144, №2, p.37-44

Анотація

Надійшла 23.03.2021

УДК 621.74.04

В статті відображено аналіз розвитку ливарних процесів з огляду конструкційної різноманітності литих заготовок, для виготовлення яких придатні ці процеси. При цьому виконано обгрунтування систематизації як серед давно існуючих ливарних процесів, так і досить недавніх, впроваджених у виробництво як знакові оригінальні технології. Раніше і зараз здебільшого при формовці в парних опоках лили і ллють те (1), що могли заформувати. З розвитком лиття за разовими моделями, зокрема, що газифікуються, додалась можливість лити те (2), що могли змоделювати. З появою адитивного виробництва - 3D-технологій - додалась можливість лити те (3), що могли надрукувати чи «виростити». Причому зараз надрукувати можуть як ливарну модель (разову чи багаторазову), так і форму, а також виливок. Таким чином, йдеться про три етапи становлення і наступного збільшення можливостей ливарного виробництва. Наведено кілька прикладів із відкритих джерел світової технічної інформації, зокрема, про застосування і переваги цифрових технологій для оптимізації литих конструкцій, для технологічної підготовки виробництва, а також про перспективний напрям подальших досліджень. Заплановано цикл досліджень для розробки методів лиття за друкованими моделями, що газифікуються. Такі порожнинні моделі складаються з гладких зовнішніх оболонок з внутрішніми розпірками, їх застосовувати для лиття металу доцільно за деякою аналогією з вакуумно-плівковою формовкою методом поєднання порожнини моделей з атмосферою, зробивши канали в моделі та продовживши їх трубчастими випорами, що практично неодмінно виконують при формовці за процесами першого етапу. Тоді газовиділення, навіть бурхливі чи пікові, від газифікації полімерної моделі виводяться на верхню поверхню форми, де гази можуть підпалюватись для знешкодження аналогічно способу, що нами патентується.