Особливості тиксоформінгу високоміцного алюмінієвого сплаву ВАЛ10 в умовах імпульсного пресування
DOI:
https://doi.org/10.15407/plit2022.02.007Ключові слова:
високоміцний алюмінієвий сплав ВАЛ10, ультратонкостінна форма, роторна обробка, тиксоформінг, мікроструктура, механічні властивостіАнотація
Фізико-технологічний інститут металів та сплавів НАН України (Київ, Україна)
УДК 669.715:66.067
Роботою передбачено вивчення можливостей виготовлення якісних різнотовщинних виливків із високоміцного алюмінієвого ливарного сплаву ВАЛ10 (АМ4,5Кд) в екстремальних умовах імпульсного тиксоформінгу. В результаті проведених досліджень визначено особливості тиксоформінгу в процесі виготовлення литих зразків, конструкція яких має теплові вузли, які обумовлюють виникнення гарячих тріщин. Встановлено, що тверда глобулярна фаза металевої суспензії практично не утворює каркасу, що, в свою чергу, забезпечує уникнення утворення гарячих тріщин. Вибір режимів нагрівання заготівок і подальшого їх тиксоформінгу в псевдотвердому стані здійснено за даними диференційного термічного аналізу (ДТА), на підставі побудованої залежності «температура – частка рідкої фази». З використанням ультратонкостінних герметичних форм із алюмінієвої фольги товщиною 300 мкм досліджено особливості формування мікроструктури виливків діаметром 15 мм, отриманих із рідкого стану розплаву ВАЛ10, які гартували у воді. Показано, що температура лиття 700 і 660 0С, швидкість охолодження (3,1−6,2 0С/с) в поєднанні з одночасним застосуванням роторної обробки алюмінієвого розплаву суттєво впливають на морфологію і розмір дендритів твердого розчину міді в алюмінії (α-фази). Зокрема при температурі лиття 700 0С і швидкості охолодження 6,2 0С/с у виливках формується нетипова для сплаву дендритна структура α-фази. Зменшення швидкості охолодження до 3,1 0С/с в умовах роторної обробки кардинально змінює процес тверднення і призводить до формування глобулярної дрібнокристалічної структури α-фази. В процесі тиксоформінгу температуру прес-форми підтримували на рівні 310–320 0С. При цьому кількість рідкої фази в псевдотвердих заготівках становила 40 %. Швидкість впуску металу в порожнину прес-форми складала близько 50 м/с. Металева суспензія мала високу рідкоплинність і повністю заповнювала порожнину (0,2 мм х 100 мм) по роз’єму прес-форми. Одержані зразки характеризуються відсутністю тріщин, а їх механічні властивості після термічної обробки за режимом Т6 становили: σв = 410 МПа, δ = 5 %.
Список літератури
1 Захаров А. М. Промышленные сплавы цветных металлов. Фазовый состав и структурные составляющие. М., 1980.
2 Аристова Н. А., Колобнев И. Ф. Термическая обработка литейных алюминиевых сплавов. М.: Металлургия, 1977. 144 с.
3 Цветные металлы и сплавы. Композиционные металлические материалы / Под ред. И.Н. Фридляндера: Энциклопедия. М.: Машиностроение, 2001. Т. 2–3. 880 с.
4 Wang Q., PANG C., Liv., He J. Effect High Magnetic Fields on the Distribution of Solute Elements in Al-alloys / Proc. 5-th Inst. Symp. On Electromagnetic Processing of Materials. Sendai: Japan, ISIJ. P. 387–390.
5 Бочвар С. Г. Исследование закономерностей и разработка технологических принципов внепечного модифицирования структуры слитков алюминиевых сплавов с применением акустической кавитации: автореф. дис. на соискание ученой степени докт. техн. наук: спец. 05.16.09 «Материаловедение». Москва, 2012. 50 с.
6 Головаченко В. П., Борисов Г. П., Дука В. М., Вернидуб А. Г. Литье цветных металлов и сплавов из металлической фольги. Процессы литья . № 2, 2012. С. 40–44.
7 Патент UA 94861C2. Спосіб лиття заготівок /Головаченко В. П., Борисов Г. П., Вернидуб А. Г., Дука В. М. Опубл. 2011. Бюл. № 9.
8 Головаченко В. П., Борисов Г. П., Вернидуб А. Г. Влияние температуры и роторной обработки на горячеломкость высокопрочного алюминиевого сплава ВАЛ10. Процессы литья. № 3. 2014. С. 65–69.
9 Семенов Б. И., Куштаров К. М. Производство изделий из металла в твердожидком состоянии. Новые промышленные технологии: учеб. Пособие. Москва: Изд-во МГТУ им. Н.Э. Баумана, 2010. 223 с.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 В. П. Головаченко, А. Г. Пригунова, Л. К. Шеневідько, Н. П. Ісайчева, М. В. Кошелєв, А. Г. Вернидуб

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.




